1 Kɛ́ Yesu yã́ beeↄ ò a làa, à bↄ̀ Galile à gɛ̀ Yude bùsu kpɛ dou Yuudɛ̃ baale. 2 Bíla tɛaàzi, ↄ̃ à ń gyãeↄ gbã̀gbãnɛ́ we. 3 Ɔ̃ Falisieↄ mↄ̀ líkpalɛiwà, aa aà là aa mɛ̀: Gↄ̃ɛ zɛvĩ à a na ya yã́pii yã́ia? 4 A wèmá à mɛ̀: Kɛ́ Lua ń kɛ́ gↄ̃ɛ ń nↄɛo za káau, i a kyokɛ á èo lé?* Daa 1.27 5 Lua mɛ̀ a yã́i gↄ̃ɛ a go a de ń a daowa, i na a nawa, an pla ḿpii aai gↄ̃ lán sàwakula ń gbalaowa.† Daa 2.24 6 Beewa aa ku dodo lↄo, aa gↄ̃̀ mɛdoũɛ. Ayãmɛto pↄ́ pↄ́ Lua nàkↄ̃wa, gbɛ̃nazĩna su kɛ̃aao. 7 Ɔ̃ Falisiↄ aà là aa mɛ̀: Bↄ́yãi Mↄizi dìlɛ gↄ̃ɛ lí gínzila kɛ̃ kpa a nawa, i gbasa à aà yai?‡ Iko 24.1-4 8 Yesu wèmá à mɛ̀: Mↄizi á gbá zɛ́ à á na yá kɛ́ á swã́ gbãa yã́iɛ, ãma a dɛ màa za a daalɛgↄↄo. 9 Málɛ oɛ́, tó gbɛ̃́ a na yà, mɛ́ i kɛ à gbãsĩkɛ̀ no, tó à nↄ pãle sɛ̀, à gbãsĩkɛ̀ɛ.§ Mat 5.31-32

10 Ɔ̃ aà ìwaↄ òɛ̀: Tó màa gↄ̃ɛ yã́ dɛ ń a nao, a maa wà nↄsɛo. 11 Ɔ̃ Yesu ònɛ́: I kɛ gↄ̃ɛ píi mɛ́ a fↄ̃ yã́pi sɛo, sema gbɛ̃́ pↄ́ Lua ń gbá a zɛ́. 12 Asa gbɛ̃eↄ lí nↄsɛo kɛ́ wà ń í màa yã́i, mɛ́ gbɛ̃eↄ ìↄ ku màa kɛ́ wà ń lɛ wì yã́i, mɛ́ gbɛ̃eↄ ńzĩa kũ̀ màa kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i yã́i. Gbɛ̃́ pↄ́ a fↄ̃ yã́pi sɛ aà sɛ́.

13 Bee gbɛa gbɛ̃́ↄ mↄ̀ Yesuɛ ń nɛ́ↄ aà ↄnamá, i wabikɛnɛ́, ↄ̃ aà ìwaↄ lɛ́ gínɛ́. 14 Ɔ̃ Yesu mɛ̀: À to nɛ́ↄ mↄ ma kĩ́i. Ásu gínɛ́o, asa kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́iá gbɛ̃́ bee taaↄ pↄ́ɛ. 15 Kɛ́ à ↄnàmá, ↄ̃ à bↄ̀ we.

16 Ɔ̃ gↄ̃ɛe mↄ̀ Yesu kĩ́i, à aà là à mɛ̀: Mɛtulu, bↄ́ maa má kɛ mà àizãna ei? 17 A wèwà à mɛ̀: Bↄ́yãi ńlɛ ma la maakɛaii? Lua ado mɛ́ maa. Tó ń ye ǹ gɛ̃ àizãna guu, ǹyↄ̃ aà yãdilɛaↄ kũa. 18 Ɔ̃ à aà là à mɛ̀: An kpele ni? Ɔ̃ Yesu mɛ̀: Ńsuli gbɛ̃dɛo, ńsuli wúlɛ ń gbɛ̃pãle nↄoo, ńsuli kpã́i'oo, ńsuli yãdↄ n gbɛ̃́deewao, 19 nìli n de ń n dao kpɛla, ǹyↄ̃ ye n gbɛ̃́deezi lá ńzĩa wɛ̃niwa.* Bↄa 20.12-16 20 Ɛ̀waasopi òɛ̀: Má yã́ beeↄ kũa píi. A kpele mɛ́ gↄ̃̀mɛɛ lↄi? 21 Yesu òɛ̀: Tó ń ye ǹyↄ̃ kú wásawasaɛ,† Mat 5.48 gɛ ǹ n pↄ́ↄ yía píi, ní a ↄ̃a kpá taasideↄwa, ní mↄ tɛmazi, ńyↄ̃ↄ àizɛɛ vĩ luabɛ. 22 Kɛ́ ɛ̀waasopi yã́pi mà, à tà ń pↄsiao kɛ́ aà pↄ́ↄ dasi yã́i.

23 Ɔ̃ Yesu ò a ìwaↄnɛ: Sĩana málɛ oɛ́, ↄde gɛ̃a kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́iu zĩ'ũ. 24 Málɛ oɛ́ lↄ, yiongo gɛ̃a abaawɛu àa dɛ ↄde gɛ̃a kpala pↄ bↄ̀ Lua kĩ́iula. 25 Kɛ́ aà ìwaↄ yã́pi mà, ↄ̃ à ń kṹ gbãa aa mɛ̀: Tó màaɛ, démɛ a bↄi? 26 Ɔ̃ Yesu ń gwá soee, a ònɛ́: Gbɛ̃nazĩna a fↄ̃o. Lua mɛ́ apii zɛ́ vĩ.

27 Ɔ̃ Piɛɛ a zãsìwà à mɛ̀: Wápiↄ sↄ̃ wa pↄ́pii tò wa bↄ tɛnzi. Bↄ́mɛ a gↄ̃wɛ̃ɛ sai? 28 Yesu ònɛ́: Sĩana málɛ oɛ́: Tó Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ zↄ̃̀lɛ a kpalabaa gawidewa dṹnia dafu guu,‡ Dan 7.13-14 á gbɛ̃́ pↄ́ á tɛmaziↄ á zↄ̃lɛ kpalabaa mɛ̀n kuɛplaↄwa, íↄ yã́gↄ̃gↄ̃ Isaili bui kuɛplaↄnɛ. 29 Gbɛ̃́ pↄ́ a bɛ tò ge a vĩ̀iↄ ge a dãunaↄ ge a mae ge a da ge a nɛ́ↄ ge a buaↄ ma yã́i, a ɛa bee taa e lɛɛ basↄo, mɛ́ a àizãna e. 30 Dasi pↄ́ dↄaaaↄ gↄ̃ zã́, mɛ́ dasi pↄ́ tɛ́ zã́ↄ gↄ̃ dↄaaa.